Відеоігри підвищують інтелект дітей

Автори: Торкель Клінгберг, професор когнітивної нейронауки Каролінського інституту; Бруно Соус, викладач кафедри біологічної психології Амстердамського вільного університету. Багато батьків відчувають провину, коли їхні діти годинами грають у відеоігри. Деякі навіть переживають, що це може зробити їхніх дітей менш розумними. І справді, це тема, над якою вчені сперечаються роками. У нашому новому дослідженні ми вивчали, як відеоігри впливають на розум дітей, опитуючи та тестуючи понад 5000 дітей віком від 10 до 12 років. Результати, опубліковані в журналі «Наукові повідомлення», можуть здивувати. Дітей запитували, скільки годин на день вони проводять у соцмережах, переглядають відео чи телевізор та грають у відеоігри. Відповідь була однозначна – багато. У середньому діти витрачали дві з половиною години на день за переглядом онлайн-відео чи телевізійних програм, півгодини на спілкування в Інтернеті та одну годину на відеоігри. Загалом це чотири години на день для середньостатистичної дитини і навіть шість годин для чверті опитаних – велика частина вільного часу дитини. А інші дослідження демонструють, що за десятиліття цей показник різко зріс. У попередні покоління також використовували екрани, але тепер вони дійсно визначають дитинство. Хіба це погано? Насправді, це складне питання. Можуть бути як переваги, так і недоліки для розвитку розуму дітей. І це може залежати від результату, який ви очікуєте. Під час нашого дослідження нас особливо цікавив вплив екранного часу на інтелект: здатність ефективно вчитися, мислити раціонально, розуміти складні ідеї та адаптуватися до нових ситуацій. Інтелект – важлива риса в нашому житті, яка дуже впливає на майбутній дохід, щастя та довголіття дитини. У дослідженнях його часто вимірюють як успішність у широкому діапазоні когнітивних тестів. Для нашого дослідження ми створили індекс інтелекту з п’яти завдань: два на розуміння прочитаного та словникового запасу, одне на увагу та виконавчі функції (що включає робочу пам’ять, гнучке мислення та самоконтроль), одне для оцінювання візуально-просторової обробки (наприклад, обертання об’єктів у вашій уяві), і одне щодо здатності до навчання під час кількох випробувань. Це не перший випадок, коли хтось вивчає вплив екранів на інтелект, але дослідження поки що дають неоднозначні результати. Отже, що особливого цього разу? Новизна нашого дослідження полягає в тому, що ми врахували гени та соціально-економічне походження. Лише кілька досліджень розглядали соціально-економічний статус (дохід сім’ї, освіту батьків і якість сусідства), і жодне дослідження не врахувало генетичні ефекти. Гени мають значення, оскільки інтелект часто успадковується. Якщо їх не врахувати, ці фактори можуть приховати справжній вплив часу перед екраном на інтелект дітей. Наприклад, діти, народжені з певними генами, можуть бути більш схильними до перегляду телевізора і, незалежно від цього, мати проблеми з навчанням. Генетична лотерея є серйозною проблемою в будь-якому психологічному процесі, але донедавна це було важко врахувати в наукових дослідженнях через великі витрати на аналіз геному та технологічні обмеження. Інформація, яку ми використали для нашого дослідження, є частиною масштабного збору даних у США для кращого розуміння дитячого розвитку: проекту підліткового мозку та когнітивного розвитку. Наша вибірка була репрезентативною для США з точки зору статі, раси, етнічної приналежності та соціально-економічного статусу. Результати Ми виявили, що коли ми вперше запитали дитину віком десяти років, скільки вона грає, як перегляд відео, так і спілкування в Інтернеті були пов’язані з рівнем інтелекту нижче середнього. Натомість ігри взагалі не впливали на інтелект. Ці результати екранного часу здебільшого відповідають попереднім дослідженням. Але згодом ми виявили, що ігри мають позитивний і значущий вплив на інтелект. Хоча діти, які грали більше у відеоігри в десять років, були в середньому не розумнішими, за дітей, які не грали, вони показали найбільше зростання рівня інтелекту після двох років, як у хлопчиків, так і у дівчаток. Наприклад, дитина, яка була серед 17% найбільших гравців за кількістю годин, проведених в іграх, підвищила свій коефіцієнт інтелекту приблизно на 2,5 бала більше, ніж середньостатистична дитина протягом двох років. Це свідчить про сприятливий причинно-наслідковий вплив відеоігор на інтелект. Цей результат відповідає попереднім, меншим дослідженням, де учасників випадковим чином розподіляють у групу, що грає у відеоігри, або в контрольну групу. Наші висновки також узгоджуються з паралельними лініями досліджень, які припускають, що когнітивні здібності не є фіксованими, але їх можна тренувати, включаючи дослідження з застосунками для когнітивного тренування. А як щодо двох інших типів екранної діяльності? За два роки соціальні мережі не вплинули на зміну інтелекту. Багатогодинне спілкування в Instagram та обмін повідомленнями не підвищило інтелект дітей, але й не зашкодило. Нарешті, перегляд ТБ та онлайн-відео показав позитивний ефект в одному з аналізів, але ніякого ефекту, якщо брати до уваги освіту батьків (на відміну від більш широкого чинника «соціально-економічний статус»). Тож до цього висновку слід поставитися з певним скептицизмом. Існує емпіричне підтвердження того, що високоякісний телевізійний та відео-контент, наприклад програма «Вулиця Сезам», позитивно впливає на успішність дітей у школі та на когнітивні здібності. Але такі результати бувають рідко. Розмірковуючи про наслідки цих результатів, важливо враховувати, що є багато інших психологічних аспектів, на які ми не звертали уваги, наприклад, психічне здоров’я, якість сну та фізичні вправи. Наші висновки не слід сприймати як загальну рекомендацію для всіх батьків, щоб дозволити грати в ігри без обмежень. Але для тих батьків, яких турбує, в що їхні діти грають, ви можете почувати себе краще, знаючи, що це, ймовірно, робить їх трохи розумнішими. Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «Video games: our study suggests they boost intelligence in children» в журналі The Conversation 12 травня 2022 р. Переклали Ірина Бачуріна та Ян Додатко.